Нове в законодавстві.

20.07.2017………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Внесено змін до ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім′ї.

Починаючи з 1 липня 2017 року, для категорії „член сім′ї загиблого ветерана війни” пільги з оплати житлово-комунальних послуг, пільг на придбання твердого палива, скрапленого газу надаватимуться без урахування доходів.

27.03.2017………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Минулого тижня Верховна Рада України прийняла закон, за яким учасники АТО можуть отримати державну підтримку при придбанні чи будівництві житла — 50% його вартості «…Ми повернулися з передової до мирного життя і готові працювати, аби забезпечувати свої сім’ї та виховувати дітей. Проте отримання власної домівки для ветеранів АТО залишається надскладною задачею, розв’язати яку без допомоги держави нереально. Звертаємося з проханням якнайшвидше прийняти Закон України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»… Сподіваємось бути почутими». Із таким зверненням учасники АТО постукали в двері до влади з проханням допомогти розв’язати житлову проблему. Минулого тижня Верховна Рада України прийняла цей важливий і довгоочікуваний Закон, який неодмінно має посприяти вирішенню наболілого питання. Відтепер у багатьох учасників АТО може з’явитися шанс суттєво поліпшити житлові умови. Досі в нашій державі в рамках Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки розвивалися два види державної допомоги — доступне житло та пільгове молодіжне кредитування, які користувалися чималим попитом серед широкого кола громадян. Так, спочатку держава компенсувала близько 30% суми молодим сім’ям, які брали в кредит житло, а потім і всім тим, хто перебував на квартирній черзі. У такий спосіб протягом 2010–2014 років 3610 родин отримали державну підтримку на будівництво житла. Прийнятий минулого тижня закон ухвалив державну підтримку, згідно з якою учасникам АТО можна буде отримати 50% державних коштів на купівлю або будівництва житла. Окрім того, законом передбачено підтримку в наданні пільгового іпотечного житлового кредиту, який нараховуватиметься з процентною ставкою в розмірі облікової ставки Національного банку України плюс два відсотки. У разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою — виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла річні відсотки становитимуть 10%. Тож порівняно з 25% від нинішніх вітчизняних банків подібних кредитів державна пропозиція виглядає доволі вигідною. За підрахунками фахівців, для реалізації нового закону, який дозволяє отримати житло ветеранам АТО на пільгових умовах, потрібно щонайменше 10 млрд грн. Скажу більше, протягом останніх років фінансування Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки було заморожене. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» також не було передбачено жодної гривні на її відновлення. Тим часом новий закон чекає на підпис Президента, а Кабінет Міністрів, хочеться сподіватися, шукатиме фінансовий ресурс на його реалізацію вже цього року. Цікаво, що деякі місцеві органи самоврядування такий альтернативний шлях вирішення житлового питання учасників АТО вже реалізують за рахунок коштів місцевих бюджетів.  Окрім розв’язання соціальних проблем населення, від подібних програм є й інша користь. Навіть попри мізерні бюджетні призначення, ті 435 млн грн, що були виділені за державною програмою на доступне житло в період з 2010 по 2014 рік, дозволили свого часу залучити в будівельну галузь понад 1,5 млрд гривень інвестицій і створити чимало нових робочих місць.

02.03.2017…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Концепція дальшого проведення пенсійної реформи в Україні

Надрукувати Надіслати електронною поштою
Уряд України затвердив Концепцію проведення пенсійної реформи в 2010-2017 рр.

       Пропонуємо для обговорення Концепцію проведення пенсійної реформи в 2010-2017 рр. Ваші зауваження та пропозиції просимо надсилати на поштову скриньку управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі info@ch.ckpfu.org.ua

Загальна частина
       Якість життя населення значною мірою залежить від гідного пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють.
       Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.
       Напрями реформування пенсійної системи в Україні закріплені у прийнятих Верховною Радою України у 2003 році законах України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Згідно із затвердженою моделлю системи пенсійного забезпечення передбачається створити 3-рівневу пенсійну систему: солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (І рівень); накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ІІ рівень); систему недержавного пенсійного забезпечення (ІІІ рівень). З 2004 року впроваджено солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та систему недержавного пенсійного забезпечення.
       Зазначена модель відповідає широко розповсюдженій у світі багаторівневій моделі пенсійної системи. Разом з тим необхідно здійснити ряд додаткових заходів, що дало б можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію мати гарантований рівень доходів, який забезпечував би достатній рівень життя, та врахування результатів трудової діяльності кожного працівника при визначенні розміру пенсії.

Аналіз існуючої пенсійної системи та проблеми, які потребують розв’язання

       У 1991 році країна розпочала перехід до розбудови пенсійної системи, заснованої на страхових засадах. На базі Пенсійного фонду України було створено систему збору і розподілу страхових внесків роботодавців та громадян на пенсійні виплати. Це стало початком переходу до традиційних в країнах з розвинутою ринковою економікою принципів організації пенсійного забезпечення.
      Під час реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень.
       У солідарній системі:
  • забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;
  • запроваджено розмежування джерел фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду України та державним бюджетом;
  • дещо зменшено обсяг пільг зі сплати страхових внесків, зокрема з травня 2009 року здійснені заходи щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України фізичними особами – підприємцями та членами їх сімей, які приймають участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними в трудових відносинах, на рівні не меншому мінімального розміру страхового внеску на кожну особу;
  • законодавчо розмежовано системи справляння податків та справляння страхових внесків;
  • передано до Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від Міноборони, Держприкордонслужби, УДОУ, органів управління інших військових формувань, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, МВС, Держспецзв’язку, ДПА, Державного департаменту України з питань виконання покарань, МНС, Мінтрансзв’язку та органів судової влади;
  • в управлінні Пенсійним фондом України беруть участь представники сторін соціального діалогу (по три представника від профспілок та об’єднань роботодавців);
  • встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дозволило виконати в повному обсязі норми статті 46 Конституції України.
       Завдяки підвищенню у 2008 році вартості року страхового стажу з 1% до 1,2% з 1 січня 2008 року (а з 1 жовтня 2008 року до 1,35%) та реалізації законодавчих змін щодо актуалізації заробітку, який враховується при призначенні (перерахунках) пенсій (виходячи з розміру середньої заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески, за 2006 рік – 928,81 грн), вдалось у певній мірі відновити диференціацію розмірів пенсій для 8 млн пенсіонерів (близько 60% від їх загальної чисельності) та забезпечити виконання рекомендацій 102 Конвенції МОП «Мінімальні розміри соціального забезпечення» в частині забезпечення пенсії за наявності 30 років стажу у розмірі 40 відсотків заробітку.
       Проте вплив одноразової актуалізації на базі нового показника заробітної плати дуже швидко зникне – якщо основний розмір пенсій у подальшому не осучаснюватиметься, вже за два-три роки він знов стане нижчим за мінімальний розмір, тобто досягнута диференціація знівелюється.
        Донині зберігаються диспропорції у пенсійному забезпеченні, обумовлені збереженням для окремих категорій громадян спеціальних пенсійних програм, якими встановлені відмінні від загальних умови пенсійного забезпечення. Зокрема, це стосується порядку визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія працівникам окремих галузей економіки, та індексації розмірів їх пенсій на інфляцію та у зв’язку із зростанням заробітної плати.
        Сплата страхових внесків фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності на особливих умовах обумовлює звуження їх прав у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
        Не досягнуто остаточного розмежування джерел фінансування пенсійних виплат.
        Незважаючи на заходи, які здійснюються у зв’язку з переглядом Єдиної тарифної сітки та розміру мінімальної заробітної плати, близько третини застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із зарплати не вище мінімального її розміру. Це призводить до звуження бази нарахувань страхових внесків та викликає небажане зниження пенсійних виплат у майбутньому.
        Застосування механізму підвищення розміру страхового внеску для забезпечення виплати пенсій не є ефективним засобом для легалізації заробітної плати та збільшення надходжень страхових внесків до Пенсійного фонду України.
        Дієвим заходом збільшення зазначених надходжень є підвищення заробітної плати.
        Фінансово-економічна криза обумовила додаткові труднощі щодо стабільної роботи Пенсійного фонду України.
        Крім того, основною довгостроковою тенденцією демографічної ситуації в Україні, як і в більшості країн світу, є старіння населення, що виявляється у збільшенні частки осіб похилого віку та зміні співвідношень між поколіннями. За період між переписами населення 1959 і 2001 років демографічне навантаження особами пенсійного віку на населення працездатного віку збільшилося майже вдвічі (з 22,7% до 41,1%). За прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, протягом 2010-2025 років це співвідношення досягне 50%, а до 2050 року – 76%. Вже нині пенсіонери становлять майже 30% загальної чисельності населення.
        Чисельність платників внесків на пенсійне страхування становить 15,2 млн осіб, а чисельність пенсіонерів – 13,8 млн, тобто пересічний платник внесків фінансує 90,8% середньої пенсії, а в окремих регіонах – і більше. При цьому частка пенсійних видатків у ВВП країни вже перевищує 15%.
       З метою диверсифікації джерел отримання доходів у старості та пом’якшення в подальшому впливу демографічного фактору на фінансовий стан солідарної пенсійної системи і недопущення зменшення розмірів пенсій, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено запровадити накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – обов’язкова накопичувальна пенсійна система) із фіксованими внесками.
       Однією із передумов запровадження ІІ рівня є досвід роботи недержавного пенсійного забезпечення.
       У системі недержавного пенсійного забезпечення від початку діяльності її учасниками стали 491,1 тис. осіб, сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 року становила 732,2 млн гривень.
       Зменшення в період фінансово-економічної кризи обсягів виробництва основних видів промислової продукції та послуг суттєво погіршили умови інвестиційної діяльності загалом, у тому числі недержавних пенсійних фондів, що вплинуло на рівень дохідності пенсійних активів. На сьогодні більшість недержавних пенсійних фондів не забезпечують дохідність пенсійних активів вище рівня інфляції. Розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім для забезпечення належної диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.
       Серед основних причин повільного розвитку недержавного пенсійного забезпечення слід виділити:
  • низький рівень дохідності пенсійних активів;
  • законодавчу неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;
  • низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;
  • недостатню зацікавленість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;
  • низький фінансовий рівень спроможності громадян до участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;
  • обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, внаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;
  • низький рівень роз’яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність фінансування вказаних робіт.
      Можна констатувати, що можливості системи недержавного пенсійного забезпечення для вирішення проблем пенсійного забезпечення населення ще не вдалось реалізувати повною мірою.
       На стадії опрацювання перебуває законодавчий акт щодо здійснення пенсійного забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, через корпоративні та професійні пенсійні фонди. В свою чергу, впровадження обов’язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавця, у тому числі й на державний бюджет, пов’язане із сплатою обов’язкових професійних пенсійних внесків на користь учасників цієї системи.
       Аналіз здійснених, починаючи з 1 січня 2004 року, заходів з реформування пенсійної системи та міжнародного досвіду свідчить про необхідність коригування процесів подальшого проведення реформи з урахуванням накопиченого досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому напрямами подальшого реформування пенсійної системи нині мають стати зростання бази справляння страхових внесків, поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду України та забезпечення середньо- та довгострокової стабільності пенсійної системи, з поступовим переходом до посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як фактору диверсифікації джерел доходів, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією та мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки.

Мета і строки реалізації Концепції

       Метою Концепції є ефективне і системне реформування пенсійної системи, спрямоване на забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.
       Концепцію передбачається реалізувати протягом 2010-2017 років у два етапи, а саме:
           перший етап – з 2010 року до 2013 року,
другий етап – з 2014 року до 2017 року.
       Реалізація Концепції супроводжуватиметься проведенням ефективної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об’єднань громадян та юридичних осіб.

Шляхи та засоби удосконалення пенсійної системи та дальшого проведення пенсійної реформи

1. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи.

Для цього необхідно:
а) посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
б) забезпечити встановлення адекватності, обґрунтованості та прийнятності рівня фіскального навантаження, що спричиняє пенсійна система на фонд оплати праці;
в) розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;
г) опрацювати питання щодо розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах;
ґ) розмежувати функції органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, а також посилити роль центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку;
д) розробити систему захисту пенсійних коштів від їх втрати (знецінення) в середньо- та довгостроковій перспективі з метою посилення довіри населення до накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
е) сприяти підвищенню інвестиційної привабливості боргових зобов’язань і ліквідності акцій вітчизняних емітентів.

2. Забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі.

Для цього необхідно:
а) удосконалити порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам та щодо обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи;
б) запровадити для всіх громадян єдині правила пенсійного забезпечення за рахунок страхових внесків та додаткове матеріальне забезпечення громадян у разі виходу на пенсію, з урахуванням особливого характеру умов праці та/або практичного виконання завдань і функцій держави за рахунок коштів державного бюджету або роботодавців;
в) упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсії для різних категорій осіб в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з метою уникнення застосування різних підходів при визначенні їх розміру.

3. Формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для цього необхідно:
а) розширити напрями інвестування пенсійних активів за сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;
б) уніфікувати порядок оцінки пенсійних активів та визначення розміру пенсійних накопичень в системі недержавного пенсійного забезпечення та обов’язковій накопичувальній пенсійній системі, впровадження щоденного розрахунку чистої вартості пенсійних активів та щоденного розрахунку вартості одиниці пенсійних внесків (активів) за єдиною методикою;
в) привести програми добровільного пенсійного забезпечення, діяльність яких регулюється окремим законодавчим актом, у відповідність до вимог Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;
г) визначити послуги із адміністрування недержавних пенсійних фондів послугами із недержавного пенсійного забезпечення та поширення на них діючої системи оподаткування, передбаченої для аналогічних послуг;
ґ) прирівняти одноразову виплату із системи недержавного пенсійного забезпечення за порядком оподаткування до пенсії на визначений строк, що виплачується з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;
д) сприяти емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики;
е) запровадити міжнародні стандарти інвестиційної діяльності та звітності для суб’єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та механізмів корпоративного управління в системі недержавного пенсійного забезпечення;
є) здійснити заходи по запровадженню обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
ж) уніфікувати структури, правила та вимоги щодо функціонування обов’язкової і добровільної складових системи накопичувального пенсійного забезпечення;
з) активізувати участь роботодавців у системі додаткового пенсійного забезпечення;
к) здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків
л) забезпечити розробку та сприяння впровадженню обов’язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, із одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров’я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не в змозі забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.

4. Удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості пенсійної системи для громадян і роботодавців. Забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України.

Для цього необхідно:
а) стандартизувати, автоматизувати та централізувати технологічні процеси в солідарній та обов’язковій накопичувальній системах пенсійного страхування, підвищити якість і оперативність обслуговування громадян;
б) сформувати склад правління Пенсійного фонду на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу;
в) запровадити єдину систему обліку набутих громадянами пенсійних прав у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
г) впровадити стандарти оприлюднення показників, що характеризують поточний стан функціонування пенсійної системи, а також прогнозів її розвитку;
ґ) підвищити рівень суспільної обізнаності стосовно пенсійної реформи шляхом проведення ефективної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об’єднань громадян та юридичних осіб, зокрема щодо переваг та ризиків функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення, а також забезпечити стабільне фінансування таких заходів.

5. Уніфікація пенсійного законодавства.

        Для створення універсальної та зрозумілої законодавчої бази дальшого реформування національної пенсійної системи необхідно її уніфікувати за однорідними групами правовідносин, відійшовши від врегулювання умов пенсійного забезпечення окремих професійних категорій громадян різними законодавчими актами.
Це створить передумови для дальшої кодифікації пенсійного законодавства.
Питання пенсійного забезпечення повинні регулюватися виключно пенсійними законами.

Етапи реалізації Концепції

На першому етапі (2010-2013 роки) передбачається вжити заходів щодо:

– запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій шляхом удосконалення механізму індексації пенсій з метою усунення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки (з 2011 року);
– забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу;
– запобігання несвоєчасному проведенню розрахунків за нарахованими страховими внесками підприємствами, установами та організаціями з органами Пенсійного фонду України, недотримання законодавства у сфері пенсійного страхування посадовими особами підприємств, установ та організацій;
– внесення законодавчих пропозицій про скорочення невиправданих пільг зі сплати страхових внесків – 2010 рік, а також про єдині принципи пенсійного забезпечення та надання стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб;
– забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат, ефективного та раціонального використання пенсійних коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та контролю за їх витрачанням;
– внесення змін до законодавства в частині удосконалення порядку перерахунку пенсії у зв’язку із ростом середньої заробітної плати та діючого порядку перегляду розмірів пенсій із урахуванням індексу споживчих цін з метою усунення відставання – 2010 рік;
– вдосконалення механізму обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи;
– забезпечення прозорості та прогнозованості пенсійної системи і механізмів управління нею;
– легалізації заробітної плати;
– опрацювання питання про розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах та недопущення збільшення фінансового навантаження на роботодавця;
– оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та максимального розміру пенсій;
– підвищення на законодавчому рівні вимог до компаній з управління активами, що здійснюють управління пенсійними активами;
– створення інформаційно-технічної бази для функціонування обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
– обмеження придбання або додаткового інвестування пенсійних активів у цінні папери, випущені юридичними особами, які пов’язані із засновниками недержавних пенсійних фондів;
– забезпечення гарантованого захисту пенсійних активів;
– сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення;
– внесення змін до законодавства щодо формування складу правління Пенсійного фонду України на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу та перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію;
– опрацювання питання щодо встановлення державних гарантій виплати пенсій застрахованим особам із обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
– удосконалення регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом розширення повноважень органів, які здійснюють нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, визначених законами;
– запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків;
– забезпечення розмежування функцій органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема в частині посилення ролі центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку.

На другому етапі (2014 – 2017 роки) передбачається:

– завершити реалізацію заходів з підготовки до запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та її поетапного запровадження;
– здійснити поступовий перерозподіл страхових внесків між найманими працівниками та роботодавцями із одночасним запровадженням механізму гарантованого компенсуючого підвищення заробітної плати найманому працівникові;
– забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі – єдині для всіх правила призначення пенсій;
– звільнити бюджет Пенсійного фонду України від не властивих йому виплат;
– запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи;
– забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
– впровадити обов’язкові професійні пенсійні програми для працівників, зайнятих на робочих місцях, на яких неможливо уникнути впливу шкідливих факторів виробничого середовища.
        Пенсійна реформа повинна реалізовуватись через широке громадське обговорення її основних напрямів і постійний зворотній зв’язок з тими, кому належить жити за майбутнім пенсійним законодавством.
       З метою забезпечення розробки, фінансово-економічного обґрунтування та широкого громадського обговорення проекту нового пенсійного законодавства Урядом буде утворено колегіальний дорадчо-консультативний орган.

Очікувані результати виконання Концепції

Результатами реалізації Концепції повинні стати:

  • фінансова стабільність пенсійної системи;
  • забезпечення конституційного рівня пенсійних виплат і дотримання положень Європейського кодексу соціального забезпечення та конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення №102 в частині пенсійного забезпечення;
  • запровадження справедливого механізму зростання пенсійних виплат;
  • створення справедливої, прозорої пенсійної системи;
  • поступовий перерозподіл навантаження зі сплати страхових внесків між роботодавцем та працівником із одночасним гарантованим підвищенням заробітної плати найманому працівникові, що забезпечить контроль за перерахуванням страхових внесків з боку застрахованої особи – майбутнього пенсіонера;
  • правове регулювання пенсійної системи, що здійснюватиметься виключно пенсійним законодавством;
  • розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Останє оновлення ( 26.01.2010 )

19.01.2017………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Міністерство соціальної політики щодо застосування Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон) інформує.

Законом приведено поняття мінімальної заробітної плати у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:

– запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);

– встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

– незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо.

Із 01.01.2017 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено у розмірі 1600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі – 3200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).

Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.

Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.

Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.

При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.

Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.

Законом також внесено зміни до законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначались на основі мінімальної заробітної плати. Відповідно до цих змін розміри заробітної плати та посадових окладів будуть визначатись у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Звертаємо увагу, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Із 01.01.2017 посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який у 2017 році становить 1 600 гривень.

При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.

У зв’язку з цим місцевим державним адміністраціям треба взяти на особистий контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, особливу увагу звернути на недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати, скорочення працівників, переведення їх на неповний робочий час.

Підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення. Водночас відповідно до статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Також звертаємо увагу, що змінювати істотні умови праці роботодавець вправі лише за наявності змін в організації виробництва та праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, зокрема, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.

За матеріалами msp.gov.ua

13.01.2017…………………………………………………………………………………………………………………………………………….

Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року – 3200 грн.

Головне управління ДФС у Черкаській області інформує про розмір встановленої на 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати та прожиткового  мінімуму, а також про ставки (пільги) з податків, розмір яких залежить від вказаних норм.

Так, Законом України 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено:

прожитковий  мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року – 1544 гривні, з 1 травня – 1624 гривні, з 1 грудня – 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні (стаття 7).

мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня – 3200 гривень; у погодинному розмірі з 1 січня – 19,34 гривні (стаття 8).

Податкова соціальна пільга становить у 2017 році для будь-якого платника  800 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). У 2016 році – 689 грн. Розмір підвищеної податкової соціальної пільги: 150% ПCП = 1200 гpн; 200% ПCП = 1600 гpн. (у 2016 році відповідно 150% ПCП = 1033,50 гpн; 200% ПCП = 1378,00 гpн.)

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2017 році дорівнює 2240 грн. (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень – пп. 169.4.1 Податкового кодексу України). У 2016 році – 1930 грн.

 

    Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб): з 1 січня 2017 року40000 грн. (1600 Х 25); з 1 травня 2017 року 42100 грн. (1684 Х 25); з 1 грудня 2017 року –44050 грн. (1762 Х 25).

Відповідно максимальний розмір нарахованого єдиного внеску становить з 1 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 Х 22%); з 1 травня 2017 року 9262 грн. (42100 Х 22%);            з 1 грудня 2017 року 9691 грн. (44050 Х 22%).

        Розмір мінімального страхового внеску становить у 2017 році 704 грн. на місяць (у січні – квітні 2016 року місячний внесок становив 303,16 грн., у травні – листопаді – 319 грн., у грудні – 352 грн.). Нагадаємо, на рівні мінімального страхового внеску мають сплачувати ЄСВ за себе фізособи-підприємці та самозайняті особи (а з 1 січня до таких відносяться і приватні виконавці) в обов’язковому порядку, незалежно від діяльності, обраної системи та доходу. Виключенням є пенсіонери за віком та інваліди (отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу).

Розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку становить з 1 січня 2017 року 352 грн. (3200 Х 0,5 Х 22%). Втім і страховий   стаж  таким   особам  буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

       Добові з 1 січня 2017 року у межах території України 320 грн., для відряджень за кордон в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження – 80 євро.

Встановлена з 1 січня 2017 року неоподатковувана вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не більша 800 грн. на місяць (у 2016 році – 689 грн. на місяць); неоподатковуваний розмір прощеної основної суми боргу (кредиту) не більший 800 грн. на рік (у 2016 році – 689 грн. на рік); не оподатковуються внески роботодавців на недержавне пенсійне забезпечення  за працівника не більше 8000 грн. на місяць (у 2016 році – не більше 6890 грн. на місяць).

З 1 січня 2017 року не оподатковуються доходи від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 160000 грн. (у 2016 році – 137800 грн.)

 

 

     Ставка податку на нерухоме майно у 2017 році не більша 48 грн. за 1 кв. метр (не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування) – у  2016 році не більша за 41,34 грн.

Об’єктом оподаткування транспортним податком за ставкою 25 тис.грн. на рік у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року – понад 1,2 млн.грн. (у 2016 році – 1033,5 тис.грн.)

      Максимальний розмір єдиного податку становить: для платників першої групи: 160 грн. за місяць 10% розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року);  для платників другої груп: 640 грн. за місяць (20% мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). У 2016 році 137,80 грн. за місяць для першої групи та 275,60 грн. – для другої групи.

ГУ ДФС у Черкаській області підготувало для платників серію спеціальних відео оглядів податкових змін – 2017. Рекомендуємо переглянути короткий огляд чотирьох законів, якими внесені зміни до податкового законодавства та огляд змін і звітності з акцизного податку на каналі проекту «Допомога платнику» в YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCKJFJnNkoRLlDwMm0nUi8Nw

Додаткові питання ставте у коментарях до відео або за адресою help_payer@ukr.net  Крім того пропонуємо використовувати при підрахунках  таблички мінімумів – 2017 (додаються до цього релізу).

Черговий відео огляд вийде наступного тижня. Слідкуйте за анонсами.

10.10.2016………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Звертаємо увагу:

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 затверджено ПОРЯДОК надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

До сукупного доходу сім’ї входять нараховані: пенсія; заробітна плата; грошове забезпечення; стипендія; соціальна допомога; доходи від підприємницької діяльності.

Право на отримання пільг для тих категорій громадян, яким пільги надаються з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, з 1 травня 2016 р., визначається кожні дванадцять місяців та пільга надається з місяця звернення. (пільговики, які звертались за призначенням пільг до 01.05.2016 повинні подати декларацію та довідки про доходи через шість місяців).

Для визначення права на пільги, пільговики,  до складу сім’ї яких входять працездатні особи, через кожні 12 місяців подають декларацію про доходи сім’ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї на яких поширюється пільга, за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

У разі призначення субсидії – пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

 

 

Сектором з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  здійснюються виплати  компенсацій, допомог та надання  пільг   громадянам, які постраждали

18.07.2016…………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

                 Перерахування субсидій в умовах підвищення тарифів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 319 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 30.04.2016, внесено зміни, зокрема, до:
– Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабміну від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабміну від 22.09.1997 № 1050, зі змінами),
– Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабміну від 04.06.2015№389,
– форми заяви та декларації для призначення субсидій (додатки до постанови Кабміну від 28.02.2016 № 106).
Постановою Кабміну від 27.04.2016 № 317 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409» змінено соціальні нормативи користування послугами газопостачання та коригуючі коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної, теплової енергії та природного газу на потреби опалення, а також встановлено, що у разі відсутності централізованого водовідведення (за відсутності системи централізованого водовідведення та за наявності централізованого водопостачання і вигрібних ям) норматив для вивезення рідких нечистот становить 4 м³ на домогосподарство на місяць.

Починаючи з травня 2016 року призначення субсидій (у тому числі без звернення громадян) та надання пільг здійснюється з урахуванням внесених змін.
Постановою Кабміну від 27.04.2016 № 319 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова) передбачено, що особам, які мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, при призначення субсидії враховується вартість плати за послуги без урахування пільг.
У разі призначення таким особам житлової субсидії їм не нараховуються відповідні пільги.
У зв’язку з цим з травня 2016 року будуть здійснені перерахунки діючих субсидій, які нараховувалися з урахуванням пільг.
Списки осіб, які отримують субсидію і мали право на пільги, будуть передані організаціям, що надають послуги, для ненарахування останніми пільг цим особам з травня 2016 року, а також буде внесена відповідна інформація до бази даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги
При цьому, якщо розмір субсидії становить 0,0 грн., такі особи не включаються до зазначених списків.
Відповідні списки надаватимуться надавачам послуг щомісячно.
При цьому, якщо субсидія призначається на наступний період з квітня 2016 року, вартість послуг у квітні береться з урахуванням пільг.

Постановою доповнено перелік послуг, на оплату яких призначається субсидія, послугою з управління будинку.
Оскільки вартість послуги з управління будинком визначається за домовленістю сторін, призначення субсидій на оплату витрат на управління будинком буде можливим після затвердження Мінрегіоном нормативно-правових документів щодо їх граничного розміру для надання субсидій.

Постановою доповнено норму щодо призначення за рішенням комісії субсидії особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, умовою щодо нарахування цій особі плати за житлово-комунальні послуги.
Зазначене викликано тим, що у випадках, коли за відсутності засобів обліку комунальних послуг кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб відрізняється від кількості осіб, які орендують житло, ускладнюється розрахунок житлової субсидії через невідповідність вартості послуг.
Таким чином, плата за послуги має нараховуватися на ту кількість осіб, які орендують житлове приміщення.
При цьому не вимагається відкриття особових рахунків на сплату послуг на особу, яка орендує житло.
Виключено норму щодо можливості призначення субсидії на підставі доходів за три місяці, що передують місяцю, з якого призначається субсидія, а також щодо врахування розміру пенсії за останній місяць перед зверненням.

Відтепер субсидія розраховується на підставі доходу осіб за попередній календарний рік, а субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, яка призначається у I кварталі, – на підставі доходу за перші три квартали попереднього календарного року.

Збільшено розміри доходів, які враховуються до сукупного доходу для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та платниками єдиного податку, до:
– двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, – для платників єдиного податку першої групи;
– трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, – для платників єдиного податку другої групи;
– чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, – для платників єдиного податку третьої групи.
При цьому до сукупного доходу таких осіб не враховуються розміри доходу за кодом 157 та доходу від підприємницької діяльності (код 999), інформацію про які надає ДФС на запит органу соціального захисту населення.
Для працездатних осіб, які не працюють (крім учнів і студентів, які проживають з батьками чи іншими членами родини; військовослужбовців строкової служби) і середньомісячний дохід яких менший прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, до сукупного доходу за кожний місяць тепер враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
В окремих випадках для таких осіб, які проживають у сім’ях, що опинилися у складних життєвих обставинах, за рішенням комісії може враховуватися дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Для студентів денної форми навчання, які мають батьків, зареєстровані самі і не отримують стипендію, а також для осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості і не отримують допомогу по безробіттю, у яких середньомісячний дохід менший прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Із переліку осіб, до доходу яких враховуються фактичні розміри соціальних виплат, виключено осіб, які отримують допомогу по догляду за інвалідом I групи або особою, яка досягла 80-річного віку.
Таким чином, до сукупного доходу таких працездатних осіб враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, або у разі прийняття відповідного рішення комісією для осіб, які проживають у сім’ях, які опинилися у складних життєвих обставинах, – одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Доповнено перелік доходів, які не враховуються до сукупного доходу при призначення субсидії, державною соціальною допомогою на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування та щомісячною адресною допомогою внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Надано право громадянам не підтверджувати довідками доходи, зазначені ними у декларації, інформація про яких відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, у разі неможливості надати відповідні довідки.
За таких обставин заявник додає письмове пояснення довільної форми, в якому вказує причини неподання довідок та зазначає розмір таких доходів. Зазначені доходи враховуються до сукупного доходу.
Виключено вищі навчальні заклади з переліку установ, що надають інформацію про доходи, які звернулися за призначенням субсидії, за запитами органів соціального захисту населення, оскільки відомості про стипендію надає ДФС (код ознаки доходу 150).

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до кінця опалювального періоду, але не більше ніж 12 місяців.
Оскільки згідно з Положенням опалювальний сезон закінчується 30 квітня, то субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, які будуть призначатися у травні 2016 року – квітні 2017 року (у тому числі на наступний період без звернення громадян), будуть призначені до квітня 2017 року включно.
Субсидія для відшкодування витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу, як і раніше, призначається на календарний рік.
Постановою скасовано норму стосовно призначення субсидії на придбання твердого палива і скрапленого газу на наступний період без звернення громадян.
У зв’язку з цим, якщо субсидія на придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які отримували субсидію у 2015 році, не призначена на 2016 рік до набрання чинності Постанови, для її призначення має бути подана заява і декларація.
При цьому субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховується з січня 2016 року. За наявності договору найму (оренди) субсидія призначається по місяць, в якому завершується термін дії договору найму (оренди). Призначення субсидії на наступний період здійснюється на підставі заяви і декларації.

Передбачено можливість подання заяви і декларації для призначення субсидії в електронному вигляді (у тому числі з використанням електронного цифрового підпису). Отримані таким чином заяви та декларації, у яких відсутній підпис громадянина, опрацьовуються лише після їх підпису протягом місяця.
Якщо заявник не підписав заяву і декларацію в зазначений строк, мають бути подані нові заява і декларація.

Перерахунок субсидії у межах установленого терміну її призначення без звернень громадян провадиться у разі:

зміни цін і тарифів на послуги, на оплату яких призначено субсидію;

встановлення Кабінетом Міністрів України нового розміру витрат громадян на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

внесення змін до законодавства в частині надання окремим категоріям громадян пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Перелік випадків, у яких проводиться перерахунок субсидії без звернення громадян, доповнено наступними:

– зміна соціальних нормативів використання житлово-комунальних послуг;
– нарахування плати за централізоване опалення за відсутності засобів обліку теплової енергії з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря.
У зв’язку зі зміною соціальних нормативів згідно з постановою Кабміну від 27.04.2016 № 317, необхідно здійснити у травні 2016 року перерахунок діючих субсидій.

Постановою передбачено повернення до державного бюджету після закінчення опалювального сезону виробниками/виконавцями послуг сум невикористаних субсидій на оплату опалення. Зазначене здійснюється на підставі акта звіряння, складеного виробником/виконавцем послуг із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення. При цьому не повертається частина невикористаної суми субсидії в еквіваленті вартості 100 м³ природного газу або в еквіваленті 150 кВт/год електричної енергії (у разі використання даних джерел енергії для індивідуального опалення), яка зараховується виробником/виконавцем послуги як оплата послуги, у тому числі обов’язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди.
Таким чином, виробники/виконавці послуг мають визначити суму залишків невикористаних сум субсидій на оплату опалення на рахунках отримувачів субсидії (за виключенням еквіваленту вартості 100 м³ природного газу або 150 кВт/год електричної енергії, якщо вони використовуються на опалення, за цінами і тарифами станом на 01.05.2016) і скласти акт звіряння з органом соціального захисту населення на загальну суму залишків, яка повертається до бюджету.

Відповідно до Постанови громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов’язані щомісячно сплачувати вартість фактично спожитої послуг з урахуванням розміру призначеної субсидії. У разі несплати відповідної вартості надання субсидії припиняється за поданням надавачів послуг.
Таким чином, надавачами послуг контролюється сплата не лише обов’язкової частки плати, а й усього обсягу спожитих послуг, і у разі наявності засобів обліку та споживання комунальних послуг в обсягах, менших від соціальних нормативів, отримувачем може сплачуватися не у повному обсязі обов’язкова частка плати.

Постановою передбачено:

– можливість призначати субсидію неповнолітнім студентам денної форми навчання, які зареєстровані та проживають у гуртожитках;
– під час призначення субсидії без звернень громадян на наступний період сім’ям, яким субсидія призначалася на підставі рішення комісії, переглядати зазначені рішення лише у разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) осіб або здійсненні однією із зареєстрованих (фактично проживаючих) осіб протягом 12 місяців купівлі, оплати послуг на суму понад 50 тис. гривень;

– можливість припинення субсидії якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії, які вплинули (могли вплинути) на право призначення субсидії або визначення її розміру.

Comments are closed.